Поради від Міністерства освіти і науки України

 

Діти, батьки і педагоги формують єдиний фундамент для дорослішання майбутнього покоління. Психологічний комфорт, сприяє успішності учасників освітнього процесу, адже . психологічно здорові учні чудово і з інтересом навчаються, педагоги якісно виконують професійні обов’язки, а батьки мотивують поліпшувати навчальні результати дітей. Однак для кожного з них є свій ризик погіршення психологічного стану: як спільні, так і індивідуальні. Наприклад: низький рівень мотивації, перевищені очікування, неякісна комунікація, некеровані негативні емоції, втома, хронічні стреси тощо.

Для збереження психологічного комфорту всіх учасників освітнього процесу експерти проєкту «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської розробили рекомендації, дотримання яких значно поліпшить якість життя кожного учасника освітнього процесу.

 Дітям варто:
 дотримуватися режиму дня;
 мати вільний від навчання час;
 мати хороших друзів та із задоволенням спілкуватися з однокласниками;
 довіряти батькам та педагогам;
 любити, цінувати та поважати себе;
 розвивати свої навички та здібності.

 Батьками варто:
 не порівнювати свою дитину з іншими;
 не заміняти собою вчителя;
 захищати інтереси дитини;
 підтримувати ефективну комунікацію із педагогами;
 мати власні ресурси для відновлення та особистісні захоплення.

 Освітянам варто:
 розділяти професійне і особисте;
 не перепрацьовувати робочі години;
 цінувати власні професійні досягнення;
 конструктивно вивільняти негативні емоції;
 відпочивати та відновлюватися.

#ПсихологічнаДопомога 

Бачити менше

1 поширення

Подобається

Коментувати

Поширити

НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: НА ЩО ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ

 

Широкомасштабні вторгнення росії в Україну так чи інакше торкнулося кожного українця, зокрема і дітей. Хтось опинився в окупації, хтось – у зоні активних бойових дій і змушений переховуватися у підвалах чи укриттях, комусь вдалося виїхати у безпечніші регіони, країни, хтось втратив батьків чи близьких людей, а чиїсь батьки захищають Україну.

Як повідомляє освітній портал «Освіторія», від 14 березня деякі регіони відновлять/ли навчальний процес у дистанційному форматі. Вчителі/-ки почнуть свою роботу в умовах, досвіду роботи в яких вони не мали до сьогодні.

Як працювати у стані війни? Як повернути дітей до навчання? Як відволікти їх від сьогодення? Як говорити про війну і чи говорити взагалі? Ми проаналізували основні рекомендації від дитячої сімейної психологині Світлани Ройз, які вона надала батькам, чиї діти перебувають в укриттях або чиї батьки зараз стоять на захисті України. 

Терпіння – це, мабуть, найголовніша порада цього часу. Ви можете зіштовхнутися з проблемами концентрації уваги ваших учнів, дорослішанням, але й одночасним регресом в емоційних реакціях, іграх, поведінці, мові. Крім того, деякі з них можуть стати занадто «прилипливими», а інші – навпаки, колючими та агресивними. Наберіться терпіння і дякуйте, хваліть за будь-яку дію, що вдалася.
 Дозвіл на почуття, особливо на тривогу, злість. Кажіть, що злість – це нормально, це одна з емоцій, яку ми можемо відчувати. Проте агресія – це шкода і собі, і оточуючим. Запропонуйте їм вилити свою агресію у крик або у биття подушки. Якщо маєте таку змогу, то запропонуйте позайматися з пластиліном, помалювати.
 Пролийте світло на жорстокість. Обговоріть з учнями їхні страхи та почуття. Дайте ім’я страху, а якщо є можливість — намалюйте його. Візуалізація страху — один із найефективніших методів боротьби з ним.
 Зупиніть відчуття безпорадності. За можливості залучайте учнів/-ць до різних ініціатив та допомоги іншим. Долучайте їх до кіберініціатив. Деякі з них навіть розроблені у формі гри. Навіть зйомка відео в ТіkТоk — вже великий внесок. Або пост у соцмережах. Дія завжди ефективніша в боротьбі з тривожністю за бездіяльність, а будь-яку дію завжди можна зробити елементом уроку.
 Давайте відповіді на запитання, які ставить учень/-ниця. Відповіді мають бути чіткими та короткими. Учень/-ця може запитувати про одне й те саме, заходячи з різних боків. Особливо це стосуватиметься безпеки та війни загалом. Не втомлюйтесь відповідати, допоки він/вона не полишать самі цю тему.
 Не соромитися чогось не знати. Якщо з молодшими учнями достатньо поділитися своїми думками стосовно питань, які вони задають, то з підлітками ситуація може бути складнішою. Їхні запитання можуть завести вас у глухий кут. Не соромтеся сказати прямо, що не знаєте відповіді на запитання, спробуйте разом почитати офіційні джерела та знайти відповідь. Подискутуйте з учнями/-ми, вислухайте їхні міркування на підняту тему.
 Збудуйте машину часу. Запропонуйте своїм учням/-цям збудувати чи уявити машину часу, яка здатна перенести вас у різні історичні епохи. Щойно опинитеся там, проаналізуйте разом з учнями/-ми, з якими труднощами стикалися люди під час війни. Спробуйте порівняти ваше становище зі становищем та умовами, в яких жили люди в ті часи.
 Розповідайте дітям про героїв сучасності. ЗСУ, волонтери, звичайні люди, які роблять неможливе — розповідайте ці історії. Надихати можна й історією українського народу. Шукайте героїв та героїнь як у фольклорі, так і в сучасних реаліях. Натхненних прикладів боротьби українців сьогодні чимало.

Однією з порад психологів щодо повернення себе до звичного, нормального стану – є дотримання рутинних звичок. Ходити на роботу, виконувати свої обов’язки, а для учнів/-ць навчатися – це, свого роду, також рутина. Як повернути її собі та учням/-цям? Згаданий вже вище освітній портал «Освіторія» радить:

 Прорахуйте всі етапи дистанційки. Знову. Ментальна карта дистанційного навчання, вибір платформи, графік прямих трансляцій, формат здавання роботи — усе це не просто елементи, а система, яка добре працює, якщо продумана наперед. Дізнайтеся, чи будуть у вашому класі учні/-ці з інших регіонів. Якщо так, то важливо приділити їм окрему увагу, познайомитися та познайомити дітей між собою.

 Не уникайте розмов про війну. Обговорюйте ситуацію, що склалася. Так ви зможете зменшити напругу та встановити довіру з учнями/-ми.

 Додайте безпрограшний елемент. Подумайте про моменти, які привертають увагу учнів/-ць до заняття та спрацьовують найбільш ефективно. Вправи, які вони виконують у режимі реального часу, усні відповіді, короткі відповіді в чаті — ось те, що найкраще працює в дистанційному навчанні.

 Забезпечте збалансованість онлайн-уроку. Не варто перевантажувати заняття ані інформацією, ані веселощами: усього має бути в міру. Експерти радять зробити акцент на вирішенні потреб учнів/-ць, на їхніх запитах.

 Домашні завдання. Тут дуже залежить від учителя/-ки та регіону. Доцільність та обсяг домашніх завдань визначайте індивідуально, зважаючи на психоемоційний стан учнів/-ць.
За матеріалами ("Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність")
#UAразом Бачити менше

На допомогу керівнику гуртка, творчого об'єднання та студії

На допомогу керівнику гуртка

Портфоліо керівника гуртка

 

  

 Яким має бути портфоліо педагога та як його створити?

    Якщо ви бажаєте розпочати роботу над створенням та просуванням власного бренду, плануєте атестуватися чи просто розповісти всьому світу про себе як про  талановитого та перспективного педагога, без портфоліо вам не обійтися!

    Портфоліо – (від італ. Portafoglio — «портфель») — збірка виконаних робіт та напрацювань певної особи (компанії).

    Для чого створюють портфоліо?

Керівнику гуртка його професійне портфоліо потрібне для того, аби:

• проаналізувати і узагальнити свою роботу;
• відобразити динаміку свого професійного росту;
• представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.   

    Які є види портфоліо?

• Електронні – створюються на комп’ютері офлайн (папка з файлами, диск) або в онлайні (власний сайт, блог);
• Паперові – у вигляді звичайної папки.

За наповненням портфоліо буває:

• Портфоліо досягнень – зібрання усіх ваших сертифікатів, нагород, дипломів, подяк та інших документів, що підтверджують успіхи та досягнення;
• Тематичне портфоліо – структуроване портфоліо, матеріали в якому згруповані за розділами (наприклад, навчальна діяльність, позаурочна діяльність, самоосвіта);
• Портфоліо-звіт – являє собою звіт про завершену роботу. Таке портфоліо може складатися по завершенню роботи пришкільного табору, предметного тижня тощо;
• Комплексне портфоліо являє собою поєднання усіх видів портфоліо.

Що додати в портфоліо?

1. Загальні відомості про педагога.

Це може бути інформація про освіту, професійну діяльність, вчене звання та ступінь, підвищення кваліфікації, нагороди тощо. Важливо! Не публікуйте в онлайновому портфоліо (на сайті, блозі) особистий номер телефону, дату народження, інформацію про дітей та іншу інформацію, яка не стосується вашої професійної діяльності, адже цю інформацію можуть використати в своїх цілях зловмисники!

2. Результати педагогічної діяльності, що відображають динаміку росту результатів діяльності за останні 3 – 5 років.

Зазвичай цей розділ включає самоаналіз педагогічної діяльності, результати участі в конкурсах, виставках, фестивалях за 3 – 5 років,  наявність переможців,  наявність гуртківців, які вступили у вищі та професійно технічні освітні заклади з напряму діяльності гуртка. Інформація в цьому розділі представляється у вигляді графіків, таблиць, інфографіки тощо.

3. Науково-методична діяльність – матеріали, що свідчать про педагога, як про професіонала своєї справи.

Наповнення цього розділу може бути дуже різним: інформація про використання керівником гуртка сучасних освітніх технологій та обґрунтування їх вибору; засоби педагогічної діагностики; використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі; роботу в методичних об’єднаннях; участь у конкурсах та інших заходах; організацію та проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів; проведення наукових досліджень та розробку авторських програм.

4. Навчально-матеріальна база

Сьогодні не всі педагоги формують цей розділ, проте більшість фахівців рекомендують його наповнювати інформацією про обладнання, яке є в кабінеті, навчальне відео, педагогічні програмні засоби, методичні посібники, дидактичні матеріали, таблиці, карти, портрети тощо.

Методична стаття «Особливості дистанційної роботи керівника гуртка закладу позашкільної освіти під час карантинного періоду»

 

Запропонована стаття розроблена на допомогу керівникам гуртків закладів позашкільної освіти. Стаття сприятиме педагогам у пошуку і розробці власного інструментарію у структурі дистанційного навчання на час карантинного періоду. В публікації запропоновані різні дистанційні форми проведення занять у гуртку.

У час потужної інформатизації дуже багато напрямків діяльності переноситься в мережевий формат, інтернет-технології стали піковим переломним моментом людства. Не обійшов стороною цей процес і освітян. Період вимушеного карантину, протягом якого працюють педагоги та навчаються діти україни та світу, — період змін, нововведень, перезавантаження поглядів, ідей, теорій. Тому топовою темою, головно, стало дистанційне навчання.

Дистанційне навчання — це форма навчання з використанням комп`ютерних і телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію педагогів та учнів/вихованців на різних етапах навчання і самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі.

Безумовно, наразі більшість закладів освіти не готові і не мають досвіду роботи за дистанційною формою. Тому під час вимушеного карантину педагоги шукають нові способи роботи з дітьми. Оскільки позашкільна освіта перебуває у стадії потужного розвитку, саме керівники гуртків допомагають вихованцям проводити дозвілля творчо, продуктивно, змістовно та цікаво.

Важливі завдання для сучасного педагога — це медіаграмотність, навички роботи з технологіями, креативність та, безперечно, бажання працювати. Бо саме від бажання залежить продуктивність роботи з дітьми на відстані, баланс часу та розподіл завдань, впровадження нових ідей.

Звичайно, виконання домашніх завдань, які щоденно надходять в онлайн-режимі, вимагає самостійності, посидючості, відповідальності та витрат енергії, емоцій і часу. Тому керівники гуртків закладів позашкільної освіти мають за мету розвантажити дітей, зацікавити у новому форматі, дати можливість пофантазувати і попрацювати творчо, при цьому не виходячи за межі освітнього процесу, — дотримуючись всіх вимог, планів, графіків.

Для позашкілля дистанційне навчання є інновацією, бо це не лише абсолютні зміни у подачі інформації, що унеможливлює проводити групові заняття в колективах естетичного напряму, приміром, для гуртків хореографії чи то циркових студій, це і нововведення, які переносять усі попередні форми роботи педагога з дітьми в онлайн-режим. І тому від того як саме педагог вибудує схему діяльності з вихованцями (тотожно з планом та графіком роботи), залежить продуктивна робота колективу гуртка.

Не дивлячись на вимушений формат роботи, дистанційне навчання все ж має свої переваги:

актуальність (період карантину);

гнучкість (можливість викладення матеріалу з урахуванням здібностей дітей);

інтерактивність (активне спілкування педагога з дітьми у незвичному форматі посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєнню матеріалу);

можливість одночасного використання великого обсягу навчального матеріалу будь-якою кількістю вихованців.

Створення єдиного освітнього середовища (особливо актуально для групової форми навчання — проведення колективних дискусій, чатів), відсутність психологічних бар`єрів.

Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою цифрових технологій, має наступні форми занять:

чат-заняття (здійснюються з використанням чат-технологій, проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату);

веб-заняття — дистанційне заняття, конференції, семінари, ділові ігри, практикуми, проведені за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей Інтернету.

Дистанційне навчання у закладі позашкільної освіти включає сукупність наступних заходів:

засоби надання освітніх матеріалів для вихованців гуртка;

засоби контролю виконання завдань;

засоби інтерактивної співпраці керівника гуртка та вихованців;

можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією.

Найдоступнішими та найлегшими засобами зв`язку з вихованцями гуртків та проведення онлайн-занять залишаються:

месенджери (чат, групу, спільноту можна організувати на платформі Facebook);

Телеграм (створення групи для переписки та обміну файлами, голосові повідомлення);

Інстаграм (бесіда для переписки (фото не зберігається, лише створення скріншотів), запис голосових повідомлень та включення педагога у прямий ефір (в режимі онлайн діти можуть задавати запитання);

Вайбер (чат для переписки та обміну файлами, можливе підключення понад 20 осіб, але без відеозв`язку);

Skype (можливість підключити в бесіду зі зв`язком хорошої якості до 30 осіб);

You-Tube-канали (можливість через посилання надавати доступ до відео-занять або поширювати вже змонтовані освітні ролики згідно обраної теми).

Наразі існує багато пропозицій для впровадження освітнього процесу, найпоширенішими платформами вважаються:

платформи (Kahoot, Quzizz, Idroo, Miro (допоможуть педагогам швидко підібрати чи розробити власні завдання для своїх вихованців на самостійне опрацювання);

використання платформ для онлайн-конференцій (zoom.us, hangouts.google.com);

система ClassTime (безкоштвний сервіс, де педагог може використати 9 абсолютно різних і нестандартних типів запитань з можливістю надання доступу дітям),

віртуальний клас ClassDojo (працює на ноутбуках, ПК, планшетах, смартфонах). Педагог, зареєструвавшись на платформі, додає вихованців та створює публікації, прикріплюючи фотографії, скріншоти, посилання на веб-ресурси. Також перевагою платформи є можливість ставити запитання, коментувати.

Підтвердженням дистанційної роботи педагога-позашкільника в умовах навчання під час карантину є дописи, публікації, пости в соціальних мережах з результатами роботи дітей (малюнки, тести, власноруч виконані роботи з декоративно-прикладного мистецтва, відео, селфі тощо), а також публікації на освітніх платформах розробок занять, майстер-класів, сценаріїв, по можливості — відеозанять.

Не треба забувати і про можливості дистанційного навчання — професійного зростання педагогів-позашкільників — це, перш за все, реєстрація та поширення матеріалів з власного досвіду на популярних освітніх платформах — «Всеосвіта», «На урок», «Педрада», «Освіторія», участь в освітніх проектах, перегляд вебінарів, онлайн-семінарів, а також отримання сертифікатів.

Нині кожна сучасна освічена людина має володіти чималим багажем знань та вмінь, постійно оновлюючи та впроваджуючи нові ідеї. Тому дистанційне навчання — це можливість спробувати свої сили у новому амплуа, можливість «перезавантажити» власну систему поглядів на освітній процес та залишатись «конкурентноспроможним» педагогом.

Алгоритм системи роботи педагога позашкільного освітнього закладу

Алгоритм системи роботи педагога

                            позашкільного навчального закладу

1. Дотримання педагогом правил трудового розпо­рядку.

2. Виконання навчальних програм.

3. Якість занять. Творчі досягнення вихованців.

4. Навчальна, розвивальна і виховна роль занять.

5. Види і форми контролю успішності та творчих досягнень вихованців.

6. Способи навчання самостійного здобування знань вихованців.

7. Виховання інтересу до дисципліни, елементи зацікавлення, система стимулювання й заохочення.

8. Індивідуальна робота з вихованцями із різними здібностями.

9. Робота із талановитими, обдарованими та здібними вихованцями.

10. Система практичних робіт.

11. Питома вага і система творчих робіт.

12. Рівень досягнень і успішності вихованців. Уміння практично застосовувати знання та вміння.

13. Участь вихованців у міських, обласних, Всеукраїнських та міжнародних заходах (конкурсах, фестивалях, виставках, олімпіадах, змаганнях тощо).

14. Формування та розвиток ключових життєвих компетентностей.

15. Виховна функція педагога.

16. Організація дитячого самоврядування.

17. Виховна робота з дисципліни та профілактики правопорушень. Робота з вихованцями з девіантною поведінкою.

18. Ведення журналів обліку роботи творчого об’єднання (гуртка, клубу, секції, студії).

19. Виконання єдиних вимог до вихованців.

20. Техніка безпеки життєдіяльності вихованців.

21. Піклування про здоров'я дітей.

22. Санітарно-гігієнічні умови кабінетів, майстерень, лабораторій, залів тощо.

23. Робота педагога з батьками та батьківською громадою.

24. Професійне зростання, фахова компетентність, педагогічна майстерність.

25. Пропаганда педагогічних знань.

26. Самоосвітня робота педагога. 

27. Участь у фахових конкурсах, педагогічних виставках тощо.

28. Специфіка гурткової роботи педагога.

29. Особливості викладання дисципліни (прийоми, методи, технології).

30. Наявність навчально-методичних та дидактичних розробок.

31. Впровадження інновацій в навчально-виховний процес.

32. Науково-дослідницька робота.

33. Проведення відкритих занять, майстер-класів, виховних і масових заходів.

34. Виступи на педрадах, конференціях, форумах.

35. Участь у засіданнях МО, творчих груп, динамічних груп, педагогічних лабораторій, дискусійних майданчиках.

36. Участь у психолого-педагогічних семінарах, тренінгах, практикумах.

37. Відвідування занять та виховних, масових заходів колег.

38. Педагогічний такт.

39. Виконання громадських доручень.

40. Дотримання педагогічної етики.

Творчі завдання, що розкривають особистість дитини

Творчі завдання, що розкриють творчу особистіть дитини